A világosi fegyverletétel után, 1849. október 6-án Aradon kivégezték a szabadságharc tizenhárom katonai vezetőjét. Míg helyre nem állt az alkotmányos rend, nem lehetett megemlékezni a forradalomról. A szabadság mártírjai évekig jeltelen sírokban feküdtek. Az aradi vértanúk kivégzésének napját 2001-ben nemzeti gyásznappá nyilvánították.

A nemzeti gyásznap alkalmából az 1848 - 1849-es szabadságharc mártírjaira emlékeztünk.

 6 жовтня угорський народ віддає данину пам'яті прем'єр-міністру революційного угорського уряду графу Лайоша Баттяні (Batthányi Lajos) і тринадцяти генералам угорської армії - героям національно-визвольної революції 1848-1849 років.

   Угорська революція почалася в 1848 році. Навесні 1849 угорські війська взяли під контроль всю територію Королівства Угорщина, і 14 квітня державне збори прийняли декрет про позбавлення Габсбургів угорського престолу і проголошення незалежності Угорщини. Лайош Кошут був оголошений правителем-президентом країни. Однак все змінила російська інтервенція.

   1 червня 1849 року на територію східних комітатів Угорщини була введена російська армія під командуванням генерал-фельдмаршала Паскевича, одночасно почався новий наступ австрійців. 10-11 серпня 1849 року угорський уряд пішов у відставку, попередньо передавши диктаторські повноваження генералу Артуру Гергеі. Кошут і його соратники емігрували в Османську імперію. 13 серпня у Вілагоша Гергеі оголосив про капітуляцію угорської армії і здався на милість російських військ. 17 серпня капітулював Арад, 26 серпня - Мукачего. Нарешті, 5 вересня здався Комаром. Революція в Угорщині зазнала поразки.

6 жовтня 1849 року по наказу австрійського фельдцейхмейстера Юліуса Якоба фон Гайнау 13 генералів, який командували угорськими військами, були страчені в Араді.